Full resolution (JPEG) - On this page / på denna sida - Родина Войнаровських в Швеції (Причинок до історії Мазепинцїв), написав Альфред Єнсен
<< prev. page << föreg. sida << >> nästa sida >> next page >>
Below is the raw OCR text
from the above scanned image.
Do you see an error? Proofread the page now!
Här nedan syns maskintolkade texten från faksimilbilden ovan.
Ser du något fel? Korrekturläs sidan nu!
This page has never been proofread. / Denna sida har aldrig korrekturlästs.
Родина Войнаровських в Швеції
|17
Оправдані, a «ose S неоправдані жаданя, які ставиха
родина Войнаровського до шведського правительства sa гроші,
„позичені" Каро леви XII на Україні і в Бендерах його союзником,
з котрого Каролеви XII не прийшло корнети, піддержував рівнож
син Андрія Войнаровського Станислав. Той син, що студіював
в сенинари в Вроцлаві і потім через 18 місяців право в
Лїн-ду, прибув зі своїй домовин учителем Іваном де Рінїом з Австрії
в Стокгольм до мами, котра хотіла, щоби син продовжував
тут свої університетські студії, і зосібна мала гамір вислати
його в заграничну подорож „pour voir le monde" (аби ввидїв
світа). Аби покрити кошти такої подорожи Войнаровська
пред-ложила в р. 1735 новий довжний запис Бароля ХП „de
glorieuse memoire" (славної памяти). Одночасно просила вона для
свого сина, жадного „образувати ся в науках" (se former dans
les exercices), пашпорт до Франції і в р. 1738 молодий
Вой-наровський дістав новий пашпорт, важний для подорожи до
Німеччини і Польщі.
При закінченю шведсько-росийської війни в р. 1743
осмі-лив ся Войнаровський junior поставити до шведського
прави-тельства жадане, щоби справа увільнена його батька ’) і
повернена родинних маєтків на Україні була піднесена в
прелімінарнім договорі покою, — два дражливі питана, якими
шведське правительство не схотіло займати ся. Войнаровський просив
навіть видати йому пашпорт до Або (Фінляндія), аби
„упорядкувати свої справи при заключеню покою".
В тім самім роцї (1743) він накидав са шведському
пра-витеїьству ще раз, а саме просив надати йому титул
шведського графа, на що правительство не візволило, бо вважало
справу Войнаровського за полагоджену відшкодованем в готівці
і в великім маєтку Тіннельсе (Tynnelsö). В письмі з 3 мая 1743
Войнаровський дякує за королівську опіку і ласку, але висказуе
жаль, що „в росийських міністрів помітна велика нехіть до
Cosacken frey und zu meinem Diensten los bekommen möge, wie ich
vor solche sonderbare Güthe in aller Unterthänigkeit verharre
Ewr Hochgräfl. Excellence
unterthänigst themüthigste Dienerin
Anna Woynarowska.
’) Мавпо відомосте, що Воинаровсьвии вмер в Якутеку ще 1740
р. Або ся звістка неправдива, або син не вдав ще під той час про
сиерть свого батька.
<< prev. page << föreg. sida << >> nästa sida >> next page >>
